Соціальне підприємництво в діяльності громадських організацій

Тетяна Гайда за рекомендації нашої спілки пройшла навчання та отримала диплом за програмою “Соціальне підприємництво в діяльності громадських організацій”, організоване Волинський Інститут Права.за підтримки програми розвитку ООН в Україні та міністерства закордонних справ Данії .

Соціальне підприємництво — підприємницька діяльність спрямована на інновативну, суттєву та позитивну зміну у суспільстві. В той час коли бізнесмени концентровані на створенні фінансового прибутку, соціальні підприємці займаються збільшенням соціального капіталу. Вони задіяні у таких галузях, як освіта, охорона довкулля, боротьба з бідністю та права людини та мають ознаки такої діяльності:

  • соціальні дії — цільова спрямованість на вирішення/пом’якшення існуючих соціальних проблем, стійкі позитивні вимірні соціальні результати;
  • інноваційність — втілення у життя нових унікальних підходів, що дозволяють збільшити/якісно покращити соціальну дію;
  • самоокуповування і фінансова стійкість — здатність соціального підприємства вирішувати соціальні проблеми до тих пір, поки це необхідно, та за рахунок доходів, що отримуються від власної діяльності;
  • масштабність і тиражність — збільшення масштабу діяльності соціального підприємства (на національному і міжнародному рівні) і поширення досвіду (моделі) з метою збільшення соціальної дії;
  • підхід — здатність соціального підприємця бачити недоліки ринку, знаходити можливості, акумулювати ресурси, розробляти нові рішення, що будуть мати довгостроковий позитивний вплив на суспільство в цілому.

Соціально-орієнтовані підприємства:

  1. Сприяють розвитку економіки і суспільства, пропонуючи можливості для створення робочих місць і нових форм підприємництва та зайнятості.
  2. Допомагають подолати соціальну ізольованість (завдяки їх діяльності можливе працевлаштування людей з обмеженими фізичними і психічними можливостями; тих, хто був безробітним тривалий час; представників груп ризику).
  3. Активізують участь і добровільну роботу громадян, зміцнюючи, таким чином, єдність громади.
  4. Сприяють розвитку широкого спектру соціальних послуг, необхідних суспільству, але якими не прагне займатися звичайний бізнес (малоприбуткові, непрестижні, ті, що потребують спеціальної професійної підготовки).
  5. Знижують навантаження на місцеві бюджети у вирішенні соціальних проблем (актуально в умовах хронічного дефіциту бюджетних коштів).
  6. Розширюють структуру фінансування соціальних програм регіону.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.